Янкова М.А. "Особливості застосування дистанційного навчання у викладанні української мови як іноземної"

М. А. Янкова,

кандидат філологічних наук,

викладач кафедри мовної підготовки іноземців НТУУ «КПІ»

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
У ВИКЛАДАННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

Технічний світ перебуває в стані постійної революції. Швидкість, із якою оновлюються інформаційно-комунікаційні технології, зобов’язує сучасну людину до постійної реорганізації розумових звичок та виробленню нової системи рефлексів. Для можливості використання складних інструментів, які мають схильність швидко ставати застарілими, викладачі повинні постійно вдосконалюватися та вивчати сучасні способи використання нових технологій. Щоб бути конкурентоспроможним, та йти в ногу з новими методиками та засобами викладання, потрібно адаптуватися до світового ритму науки.

Сьогодні світ постав на порозі масового відкриття інформації. Престижні університети світу викладають у вільний доступ безліч лекцій, відеокурсів найкращих викладачів. Набувають популярності платформи безкоштовних онлайн-курсів, які не поступаються університетській освіті (наприклад, такі як Coursera, edX, Udacity тощо). Тобто, студентом може стати кожен, потрібна лише мотивація. В умовах інформаційного сьогодення саме дистанційне навчання починає користуватися попитом, оскільки дозволяє сучасним студентам без перешкод отримувати якісну освіту та опановувати свою спеціальність на відстані, заощаджуючи час на здобуття інформації та отримання відповідної кваліфікації. Отже, проблема розвитку дистанційного навчання є актуальною, оскільки вдосконалення і підвищення ефективності заочного навчання майбутніх спеціалістів набуває особливо важливого значення [5].

Питання технологій дистанційного навчання у процесі вивчення іноземних мов спорадично розглядалися у роботах як українських, так і закордонних науковців, серед яких О. О. Андрєєв, Є. І. Дмітрієва, В. М. Кухаренко, В. П. Свиридюк, Н. В. Майєр, К. Ю. Кожухов, Є. С. Полат, А. В. Хуторський, Н. Хоклі та ін.

Віртуальне навчальне середовище НТУУ «КПІ» базується переважно на платформі Moodle (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment), що у дослівному перекладі означає «модульне об’єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище». Цей клієнт-серверний веб-додаток спрямований на організацію взаємодії між викладачем і студентом у межах дистанційних курсів. Розробники Moodle виділяються такі основні переваги:

  • безкоштовність використання;
  • широкі функціональні можливості;
  • можливість організації форумів;
  • спільна робота з документами різних студентів одночасно;
  • широкі можливості для викладачів використання вбудованих у систему засобів розробки курсів.

Перед запровадженням елементу дистанційного навчання у певних групах, викладач повинен розробити, а краще сертифікувати курс в Moodle. Говоримо про елемент, тому що нормативне забезпечення дистанційного навчання в університеті не достатньо розроблене та й загалом в Україні потребує вдосконалення та доопрацювання. Перш за все, для того, щоб це був якісний продукт педагогу потрібно визначитися з основними методами навчання, розробити форми контролю і критерії оцінювання, та зрештою підібрати відповідний контент, який зацікавить студента й сприятиме створенню комфортного середовища для навчання. Багато викладачів обирають подібний творчий підхід до навчання, оскільки досвід показує, що «якщо при традиційній подачі навчального матеріалу засвоюється не більше 20% інформації, то в ігрових форматах – до 90%» [2].

Дослідження довели, що система Moodle полегшує організацію взаємодії між викладачем та студентами завдяки наступним характеристикам:

  • легкому обміну аудіо- та відеофайлами;
  • встановленню обмеження часу на виконання завдань з аудіювання;
  • оперативній організації навчального обговорення завдань;
  • зручній автоматичній системі оцінки виконаних студентом завдань. Платформа Moodle дає змогу завантажити різні типи тестів (що є зручно для проведення атестацій) та автоматично рахує результати, тобто людський фактор виключається та знижується ймовірність списування;
  • індивідуальній комунікації між викладачем та студентом (приміром, обговорення певних індивідуальних проблем у навчанні чи граматичних тем на форумі);
  • можливості збереження загальної картини успішності та виконаних робіт кожного студента (усі виконані ним роботи, оцінки та коментарі викладача до робіт, повідомлення в форумі);
  • контролю «відвідуваності», активності студентів, часу їх навчальної діяльності в мережі.
  • структурованість курсу, завдяки застосуванню тематичних блоків (окремо винесені у блоки: навчальна програма, рейтингова система оцінювання, граматичний, лексичний, лінгвокраїнознавчий матеріал, питання на іспит/залік, тести тощо).

Аналіз результатів студентської успішності дозволяє викладачам постійно оцінювати, як займається студент, які граматичні теми йому незрозумілі і які труднощі виникли у нього при засвоєнні граматичних правил, аналізувати помилки та результати. Таким чином викладач, з одного боку, завжди може переробити навчальний матеріал та покращити вміст курсу там, де це необхідно, а з іншого боку, завжди знаходитися у стані творчого пошуку та позитивної самокритики.

Такий інноваційний потенціал мережі дає можливість у сфері навчання визначити нові компетенції та функції викладача – він стає тьютором-інструктором, тому що взаємодіє зі студентами в мережі, організовує їх робочий простір, використовуючи інфраструктуру платформи, розробляє навчальний матеріал, ставить цілі та вміст курсу, дає поради про те, як шукати необхідну інформацію в мережі тощо.

Варто розглянути плюси та мінуси дистанційного навчання. Серед переваг дистанційного навчання дослідники виділяють наступні критерії:

  • гнучкість, навчання студентів за вільним графіком;
  • можливість підтримувати зв'язок зі студентами онлайн;
  • можливість працювати в декількох ВНЗ одночасно;
  • використання різних Інтернет ресурсів під час підготовки до занять;
  • надання студентам вільного доступу до різноманітних навчальних онлайн курсів з подальшим опрацюванням матеріалу;
  • заощадження грошей на проїзд і часу на дорогу до університету.

Серед основних недоліків варто виділити наступні моменти:

  • потрібно переглянути академічні програми та застосування для того, щоб співвіднести дидактичні цілі з навчальними матеріалами
  • технічне оснащення в області дистанційного навчання в університеті не повною мірою доступне для студентів та викладачів
  • відсутність вербальної комунікації тощо.

Враховуючи зазначені переваги та недоліки вважаємо доцільнішим методом навчання української мови як іноземної – поєднання дистанційних і традиційних підходів. Адже для формування практичних умінь, фонетичних і комунікативних навичок необхідна робота безпосередньо з викладачем в аудиторії. Комп’ютерне моделювання не здатне замінити живе спілкування з викладачем.

З розвитком нового навчального середовища можна говорити якщо не про зміну ролі викладача в освітньому процесі, а про зміну/ покращення його компетенції. Разом з лінгвістичною та комунікативною компетенціями зростає роль технічної компетенції (3; С. 122-123). Це змушує поглянути на роль викладача з нової точки зору. По-перше, він повинен підвищувати свій професіоналізм в області методики викладання за допомогою нових технологій і в області дистанційного навчання; по-друге, він повинен володіти необхідними знаннями для використання мультимедійних інструментів, які знаходяться на платформі Moodle.

На нашу думку, ефективнішим є комбінований вид навчання. Тобто у разі відсутності на парах студент завжди у будь-який зручний для нього час зможе зайти і ознайомитися з пропущеним матеріалом в мережі. У студента повинен бути вільний доступ до навчальних матеріалів, тоді такі часті моменти з якими зіштовхуються усі викладачі, як: «не знав», «забув», «мені не сказали», «не маю підручника», відпадуть.

Варто відмітити, що змішане навчання вважається у сучасній методиці викладання української мови як іноземної найбільш ефективним способом вивчення мови, який найкраще відповідає фронтальному та дистанційному формам навчання. Для закріплення та розвитку знань, отриманих під час аудиторних занять, студентам пропонуються завдання в онлайновій формі.

Досягнення оптимальних результатів навчання залежить від того, наскільки гармонічно взаємодіють і доповнюють одне одного усі складові освітнього процесу. В ідеальному варіанті елементи змішаного навчання повинні функціонувати у постійному взаємозв’язку одне з одним, утворюючи одне ціле.

Проведений аналіз доцільності та особливостей впровадження дистанційного курсу для навчання української мови іноземців виявив, що у сучасних ВНЗ України склалися сприятливі передумови для практичного використання і реалізації ДН. На основі викладеного вище можна стверджувати, що викладачам і студентам слід приділяти більше уваги використанню інформаційних технологій у процесі викладання / навчання української мови заради вдосконалення вмінь, кращих знань з предмету та вищих результатів. Перспективою подальших досліджень може стати розробка і впровадження дистанційних курсів для іноземців з І-V курси, а також заочної форми навчання у системі управління навчанням Moodle.

Список літератури:

1. Азимов Э. Г. Информационно-коммуникационные технологии в обучении РКИ: состояние и перспективы / Э. Г. Азимов // Русский язык за рубежом. – 2011. – № 6. – С. 45-55.

2. Бухалина Л. В. Творческий аспект в системе созидательной лингвистики. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://journals.kantiana.ru/upload/iblock/fcd/qiscosypevwwgsgt.pdf – Назва з екрану.

3. Бовтенко М. А. Компьютерная лингводидактика: учеб. Пособие / М. А. Бовтенко. – М.: Флинта: Наука, 2005. – 216 с.